Бориницька Чудотворна ікона

Грамотою від 2 березня 1865 року папа Пій IX надав відпуст на свята Благовіщення, Співстраждання Пресвятої Богородиці та Верховних апостолів Петра і Павла.

Прощі відбуваються на свято Преображення Господнього – 19 серпня.






Борусівська Чудотворна ікона

1585 року перша згадка про Борусівську | чудотворну ікону пов’язана з угорським королем Рокачієм.

1770 року замовили для чудотворної ікони срібні шати.

З відродженням УГКЦ вповні відновлюється слава прочанського місця.




Вербицька Чудотворна ікона

Влітку 1846 року ікона Пресвятої Богородиці почала випромінювати яскраве світло.
Папа Пій IX надав право повного відпусту на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці.

Проща відбувається на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці (переноситься на першу неділю після свята первоверховних апостолів Петра і Павла).




Воледовголуцька Чудотворна ікона

У першій половині XVIII століття з’явилася Матір Божа. У 1902 році перебував Митрополит Андрей (Шептицький).

27 червня 2001 року у Львові Іван Павло II благословив корони для чудотворної ікони, які були покладені на ікону 21 вересня 2001 року.

Прощі почалися в першій половині XVIII століття і відбуваються досі на свято Різдва Пресвятої Богородиці – 21 вересня. Відпусти тривають два дні. З 2005 р. відбуваються велосипедні прощі.




Дроговизька Чудотворна ікона

Перші згадки про ікону датуються приблизно XVII-XVIII століттям.

Ікона була коронована, однак немає історичної дати про час її коронування, рівно ж як і про наділення її відпустом, який в Дроговижі відбувався на свято Успіння Пресвятої Богородиці.

3 червня 2004 року до січня 2005 року ікону реставрували.






Жидачівська Чудотворна ікона

Ікона Богоматері Воплочення в образі Оранти була написана 1406 року.

Чудотворна ікона зберігається у храмі Воскресіння Господнього м. Жидачів.

До цього часу невідомо, коли і який саме Папа Римський чи Митрополит оголосив ікону чудотворною та надав їй відповідну грамоту.

Відпусти до ікони проводяться із 1752 року. З 1948 року у восьму неділю (або у неділю після Зіслання Святого Духа).




Кохавинська Чудотворна ікона

Відпустове місце Кохавино відоме з 1646 року, від часу об’яви Чудотворної ікони.

26 травня 1755 року ікона проголошена Чудотворною.

15 серпня 1912 року відбулась коронація ікони.

Перед Другою світовою війною єзуїти вивезли ікону до Польщі.




Ліська Чудотворна ікона

В м. Лісько (Польща) знаходилась чудотворна ікона.

Перші згадки про ікону Матері датуються 1570 роком. Лісько було великим відпустовим місцем.

25 січня 1946 року ікону перевезено до Стрия і вона знаходиться у Катедральному храмі Успіння Пресвятої Богородиці.

Відпуст відбувається у липні на празник Положення чесної ризи Пресвятої Богородиці.

В 2005-2007 роках Чудотворну ікону Ліської Матері Божої було відновлено.




Тучнянська Чудотворна ікона

В XVII столітті на старому сільському цвинтарі на липовому пні з’явилася ікона Матері Божої.

9 травня 1902 року Папа Лев XIII уділив повний відпуст на Благовіщення Пречистої Діви Марії, переставлення св. ап. і єв. Івана Богослова і в їх попразденство.

Прощі відбуваються на храмовий празник Благовіщення – 7 квітня, та на празник св. ап. Йоана Богослова – 9 жовтня.

Читати детальніше...




Унівська Чудотворна ікона

Оригінал ікони до наших днів не зберігся.

Коронувати ікону міг Унівський архимандрит Атанасій Шептицький (1715-1746 роках).

В XIX столятті виготовили копію ікони на полотні, яку помістили на оригіналі, оздобивши окладом.

Досі зберігся лише оклад, що сьогодні оздоблює копію чудотворної ікони, написану єрм. Ювеналієм Мокрицьким.

2004 року, на прохання ченців Святоуспенської Унівської Лаври, Блаженніший Патріарх Любомир встановив у третю неділю травня празник Унівської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.